Я у Вас вкрала дещо… Тепер віддайте те, що я вкрасти не змогла

По ряду причин, основна з яких полягає в тому, що дослідне поле — це «внутрішня кухня» підприємства, для широкої публіки не призначена — розташовувати його намагаються у всяких бебенях, або на охоронюваній території. На жаль, поки підходящої території немає, тому доводиться ховатися від людей подалі.Забратися в зовсім недоступні і безлюдні місця заважає лише обмежена прохідність автотранспорту співробітників.Не слід плутати дослідне поле з демонстраційним ділянкою, які намагаються розташовувати в зручному для під’їзду та організації семінару місці, та ще й намагаються залучити до нього потенційних клієнтів прапорами, плакатами та іншою атрибутикою.

Отже, дослідне поле розташовується у віддаленому місці, але, все таки не зовсім вже покинутому, поблизу розташовується невеликий хуторок. П’ять будинків, з них три житлових, живуть в них пенсіонери.У більшості випадків від людей, що живуть поблизу, немає ніяких проблем, крім зайвої цікавості. На цей випадок відпрацьована легенда: «працюємо в інституті, ось ділянки сіємо». Зазвичай цього достатньо, щоб наші співробітники в очах місцевих жителів перейшли в розряд «бідолашних», яких пожаліти треба. Ну скільки їм там в інституті платять копійки, напевно…

Незважаючи на це, з моменту початку цвітіння поле доводиться охороняти. Просто від вандалів і надмірно цікавих. Але до цього моменту охорони зазвичай немає. І ось одного разу, підійшовши до припаркованої біля поля машині, співробітники не виявили поруч інвентарю. Ну як інвентарю… Пластиковий контейнер для зберігання всякої дрібниці. У ньому зберігаються підготовлені до посіву насіння, всяка необхідна дрібничка, етикетки, маркери і т. д.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code