Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.8

ЛЕНІНГРАДСЬКА ІСТОРІЯ З ВИБОРАМИ БАТЬКІВ-КОМАНДИРІВ

Восени 1941 р. становище Ленінграда було критичним. У книзі А. Маленкова «Про мого батька Георгія Маленкове» ситуація описується наступним чином: «З Ленінграда тоді прийшло панічний послання від К. Е. Ворошилова (він тоді бездарно командував фронтом: місто захистити неможливо, його доведеться здати. За словами батька, він застав А. А. Жданова, який очолював тоді Ленінградської парторганізації, в розкішному бункері — неохайного, неголеного, п’яного. Дал’Жданову три години, щоб той привів себе в належний вигляд, і повів його на мітинг, який за пропозицією батька був скликаний на Кіровському заводі. У ті кілька днів, що він пробув у Ленінграді, йому вдалося зробити багато, щоб зміцнити оборону міста, яка з вини Ворошилова була повністю засмучена».
Маленков попросив Сталіна зняти Ворошилова і направити в Ленінград Жукова. Серед серйозних помилок, яких Сталін не пробачив Ворошилову, було те, що колишній нарком (за участю Жданова) санкціонував вибори командирів робочих батальйонах. У телефонній розмові з Ворошиловим і Ждановим вождь заявив: «Негайно скасувати виборне початок в батальйонах, бо воно може погубити всю армію. Виборний командир безвластен, і у випадку тиску на виборців його миттю переоберуть. Нам потрібні, як відомо, повновладні командири. Варто ввести виборність в робочих батальйонах — це відразу ж пошириться на всю армію, як зараза». Під час смертельно небезпечної сутички з Гітлером Сталін не прагнув повторення анархії у вітчизняній армії, якої він напевно надивився в революційному 1917 р., наслідком якої став ганебний Брестський мир.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code