Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.61

жащие повинні займати своє місце в казармах. Вони не отримують відпусток. При похвальному поведінці вони можуть отримати звільнення… Службовці особливих підрозділів отримують пайок у розмірі 80 % від звичайного продовольчого постачання».
До наших днів дійшли спогади Роберта Штайна, покликаного 3 вересня 1940 р. в вермахт, але через політичну неблагонадійність відправленого 7 вересня 1940 р. в «особливий підрозділ IX», розташоване в Шварцен — берге. Він так відзивався про цей сумний епізод свого життя (А. Васильченко. «Штрафбати Гітлера»): «Ну так, я отримав те, що і слід було очікувати. Я був жахливо побитий і заарештований. Про подібних акціях прийнято говорити, що вони проходили «під покровом ночі»; В Шварценбергу я побачив дику місцевість. Там не було нічого, навіть пошти. Мене одягли, як вже 300 або 400 осіб, що перебували там, у чеську форму. Там навіть карабіни були чеські. Виховуючи дисципліну, нас з ранку до вечора ганяли по плацу. За спиною був рюкзак з пудом каменів. Коли муштра закінчувалася, ми падали з ніг від втоми».

ТРЕТІЙ РЕЙХ. СТВОРЕННЯ ШТРАФНИХ ТАБОРІВ

Незважаючи на переможний рух вермахту по Європі і радісну ейфорію, у Німеччині відбувалося «закручування гайок». Так, 1 листопада 1939 року, через два місяці після початку Другої світової війни, Особливе військове право було доповнено особливим штрафним параграфом 5а, давав-шим право військовим суддям виносити смертний вирок будь службовцям, у разі якщо обвинувачені «допускали дії проти самовладання і солдатського мужності». В результаті появи подібних правил і посилення проведення судових розглядів (за будь-яку незначи-

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code