Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.45

НЕ «ЗА ЩО», А «ЧЕРЕЗ КОГО». НЕУГОДНІ НАЧАЛЬСТВУ…

Командири теж люди, зі своїми слабкостями і деколи вади. Заздрість, жорстокість, страх того, що розумний «підсидить», а підлий «настукає». Тим більше що в перші два роки війни серед командирів Червоної армії був певний відсоток політично підкованих вихідців з робітників і селян, які закінчили курси червоної професури, але при цьому позбавлених військових талантів і навіть простий армійської кмітливості. Прийшли з партполитработы, ці горе-командири вміли лише інтригувати і писати відповідні листи в належні інстанції. Поступово їх кількість скорочувалася, але вони встигли занадто багатьом зіпсувати біографії, зокрема відправивши в штрафбати. Один з таких випадків описав А. В. Бернштейн, офіцер у відставці, який потрапив з посади інженера полку аеростатів загородження в штрафний батальйон («Інтерфакс Час». 2002 р. 23 жовтня): «У штрафному батальйоні розжалуваним довелося побувати і мені. Для мене це було абсолютно несподіваним. Навесні 1943 р. в секретну частину полку прийшов наказ, підписаний командувачем армією військ ППО Ленінграда генерал-майором Зашихиным, членом военсовета бригадним комісаром Веровым (третьої особи не пам’ятаю). Цим наказом я був розжалуваний у рядові в штрафбат строком на 1 місяць. Мені ставилися в провину три факти:
1. Погано замасковані дві автолебедки, розбиті при артнальотах противника.
2. Досліджуючи обриву тросів аеростатів, я не віддавав під суд винних мотористів.
3. Під час бойового чергування вночі на КП полку не міг точно доповісти, приземлений останній аеростат, і при неодноразових запитів оперативного чергового КП штабу армії вилаяв його по-матерному.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code