Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.44

масового пошкодження автомашин у 58-му гвардійському мінометному полку». У ньому були такі суворі рядки: «Попереджаю всіх командирів і комісарів полків, дивізіонів, батарей і весь технічний начсостав і весь водійський склад, що за псування і виведення з ладу бойових або транспортних автомашин винні будуть або рас-стреляны, як за псування озброєння, або негайно від-меті штрафні стрілецькі батальйони Винних
в умисному псуванні негайно розстрілювати перед строєм, а винних у недбалому ставленні негайно відправляти у штрафні стрілецькі батальйони. Даний наказ довести до всього командного, політичного і начальницького складу… гвардійських мінометних частин Червоної армії».
28 вересня 1942 р. першим заступником народного ко-миссара оборони СРСР генералом армії Р. К. Жуковим і заступником наркома армійського комісара 1-го рангу Е. А. Щаденко були затверджені Наказ (№ 298) та Положення про штрафних батальйонах і ротах і їх штати: «Особи середнього і старшого командного, політичного і начальницького складу направляються в штрафні батальйони… від одного до трьох місяців». На підставі рішення відповідного командира, командувача офіцери (термін «офіцери» з’явився в Червоній армії на початку 1943 р. і тому у попередніх наказах не фігурував), що належали до середнього і старшого командного, політичного і начальницькому складу і провинилися в порушенні дисципліни через боягузтво або нестійкість, прямували I в штрафні батальйони. Влада командирів дивізій і окремих бригад не поширювалася лише на командирів і комісарів батальйонів і полків, які могли бути на меті в штрафбат лише за вироком військового трибуналу фронту.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code