Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.4

дорогого Предсовнаркома. Тому в. І. Леніна можна по праву вважати одним з ідеологів створення не тільки перших російських концтаборів, але і штрафбатов та штрафних батальйонів.
Безжалісні до ідейних і військовим ворогам революційні трибунали часом давали шанс «оступилися» робітникам і селянам — струсивших або зопалу порубивших «не того» відправляли у штрафну частину з умовним вироком. Подібно до того, що відбувалося в роки Великої Вітчизняної війни, винесені в Громадянську умовні вироки для військовослужбовців Червоної армії після закінчення бойових дій у виконання практично не наводилися, оскільки більшість засуджених або спокутували свою провину геройською поведінкою, або гинули. Всього в РРФСР за сім місяців 1919 р. було засуджено близько 100 тис. злісних дезертирів, з яких більше половини було направлено в штрафні частини, а 600 осіб розстріляно. Крім винних у боягузтві і «дрібному мародерство» в штрафні частини наказом революційного військового трибуналу прямували рядові червоноармійці, викриті в саморанениях, або, як називали пізніше в офі-соціальних документах, членовредительстве, що, по суті, було в роки війни державним злочином.
Сталін, незважаючи на приписувані йому кровожерливі нахили, не був і автором такої безжальної організації, як загороджувальні загони. Ще за півроку до при-снопамятного наказу Л. Д. Троцького, а саме 5 грудня 1918 р. було прийнято Постанову Ради робітничо — селянської оборони, згідно з яким по всій прифронтовій смузі для затримання дезертирів були організовані загороджувальні загони з осіб, відданих радянській владі, а також спеціальні кавалерійські дивізіони, серед яких найбільшими і безжальними був

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code