Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.328

Наказ НАРОДНОГО комісара оборони СРСР № 227 28 липня 1942 р.
«ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ І ПОРЯДКУ В ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ І ЗАБОРОНУ САМОВІЛЬНОГО ВІДХОДУ З БОЙОВИХ ПОЗИЦІЙ»
Ворог кидає на фронт нові сили і, не рахуючись з великими для нього втратами, лізе вперед, рветься в глиб Радянського Союзу, захоплює нові райони, спустошує і розоряє наші міста і села, гвалтує, грабує і вбиває радянське населення. Бої йдуть в районі Воронежа, на Дону, на півдні біля воріт Північного Кавказу. Німецькі окупанти рвуться до Сталінграду, до Волги і хочуть будь-якою ціною захва-тити Кубань, Північний Кавказ з їх нафтовими і хлібними багатствами. Ворог вже захопив Ворошиловград, Старо — більськ, Росош, Куп’янськ, Валуйки, Новочеркаськ, Ростов — на-Дону, половину Воронежа. Частина військ Південного фронту, йдучи за панікерами, залишила Ростов і Новочеркаськ без серйозного опору і без наказу Москви, покривши свої прапори ганьбою.
Населення нашої країни, з любов’ю і повагою відно-сящееся до Червоної Армії, починає розчаровуватися в ній, втрачає віру у Червону Армію, а багато хто з них проклинають Червону Армію за те, що вона віддає народ під ярмо німецьких гнобителів, а сама витікає на схід.
Деякі нерозумні люди на фронті втішають себе раз-говорами про те, що ми можемо і далі відступати на вос-ток, так як у нас багато території, багато землі, багато населення. І що хліба у нас завжди буде в надлишку. Цим вони хочуть виправдати свою ганебну поведінку на фронтах. Але такі розмови є наскрізь фальшивими і брехні-вимі, вигідними лише нашим ворогам.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code