Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.30

Але зате для заохочення Тимошенко, Баграмяна і Хрущова (керівництва Південно-Західного напрямку) Сталін влаштував прийом, на який свавільного Жукова не запросили. У вождя, особисто вів святкове застілля, знайшлися добрі слова і побажання для кожного з присутніх. Наостанок Сталін оголосив «один вельми актуальний документ» — знаменитий лист запорозьких козаків турецькому султану, потребовавшему від них покори: «А який же ти, до біса, лицар, коли не можеш прибити голою заднйцей їжака!»
Але незабаром радянському вождю і його сподвижникам стало не до сміху — почалося успішно харківське наступ захлинувся — з боку його південного флангу (з боку Краматорська) послідував удар танкової групи Клейста. Але переоценившие свої (вірніше, ворожі) сили командувач напрямком Тимошенко і член ради Південно-Західного фронту Хрущов зробили спробу переконати Верховного головнокомандувача в тому, що небезпека з боку німецької танкової групи перебільшена й наступ Червоної армії триває успішно… Жуков у своїх «Спогадах і роздумах» так описав цей епізод: «Існуюча версія про тривожні сигнали, нібито надійшли від військових рад Південного і Південно — Західного фронтів у Ставку, не відповідає дійсності. Я це знаю, бо особисто при-сутствовал при переговорах Верховного».
Операція закінчилася важким поразкою Червоної армії, велика угруповання радянських військ потрапила в оточення. Втрати обох фронтів (Південно-Західного і Південного) склали 277 тис. осіб, з яких понад 170 тис. осіб — безповоротні.
Катастрофою закінчилася і спроба звільнення Криму. Командувачем Кримським фронтом генерал-лейтенант

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code