Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.237

нормально-тут це людина неробкого десятка і з нор-мальною зовнішністю».
Повість «Гу-га», за якою був знятий однойменний фільм, була опублікована в 1990 р. радянським письменником Морісом Семашко і досі користується читацьким попитом…
Серед залишили слід документальних фільмів про штрафників можна назвати знятий режисером Олегом Рясковым «Подвиг за вироком», показаний пізно ввечері 15 листопада 2005 р. на «Першому каналі». Цей фільм чудовий насамперед тим, що розповідає про історію не лише радянських штрафників, а й німецьких, назива-Мих «тінями вермахту». Ці підрозділи з’явилися на два роки раніше радянських і за своєю чисельністю були порівнянні з дивізіями. Деякі нюанси фільму відображаються тенденційністю {невипадково він вийшов у рубриці «таємниці століття»). У цьому документальному (!) фільмі автори, які звинувачують командування Червоної армії в невиправданий-ної жорсткості, постійному використанні «гарматного м’яса» (штрафників), заявляють, що наші генерали іноді посилали в безглузду атаку тисячі штрафників — лише для того, щоб розвідати вогневі точки противника. Тільки ось незрозуміло, звідки у генералів бралися ці самі тисячі штрафних бійців, коли розвідку боєм зазвичай здійснювала окрема штрафна рота, що перевершувала за чисельністю звичайну стрілецьку, але не на стільки, щоб рівнятися за чисельністю зі звичайною стрілецькою дивізією або хоча б полком…
У «подвигу» показано, що командирами в штрафних частинах були бойові, перевірені офіцери. Автори відзначили не тільки героїзм наших штрафників, а й те, що за всю війну в цих підрозділах побував всього лише

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code