Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.219

них йде в атаку. Психологічно, напевно, німцям було важко
воювати проти штрафньїх офіцерських батальйонів, занадто велике бажання штрафбатівців спокутувати кров’ю свої «гріхи» перед Батьківщиною. Але воювали німці толково, вміло і хоробро, як не важко це визнавати».

ФРОНТОВА ПОЕЗІЯ

А. В. Пыльцын, командував взводом і ротою у 8-му ОШБ 1-го Білоруського фронту («Штрафний удар, або Як офіцерський штрафбат дійшов до Берліна»), згадує: «Незабаром, вже на новій ділянці оборони, командир взводу Федя Усманов приніс мені листок паперу, на якому були такі вірші:

Нас з батуриним-комбатом взяв до себе на Нарев Батов.
Ну а це не Горбатов, не шкодував бійців штрафбату.
Для нього штрафник-портянка.
Він тільки тих звільняв,, хто поранений, хто загинув під танком, а інших на загибель гнав!!»
І ці рядки були не єдиними. Ось, наприклад:
Трибунал. Штрафбат. І завтра в смертний бій Вирушати треба на зорі…
Батьківщина не може бути чужою.
Спокута-кров’ю на землі…
Олександр Макаренко
Ми вставали зі світанком.
Кожен день — новий бій.
Не писали газети про той рот штрафний.
Олена Микриова

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code