Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.209

На думку Андрія Васильченко, німецьких штрафників було не так багато: «Якщо говорити про цифри, то я зустрічав дві сильно розрізняються, але вони все одно досить показові цифри: це 33 тисячі штрафників, а інший джерело повідомляв про 88 тисяч, принаймні про 88 тисяч справ штрафників, які були вивезені з Берліна… За період, власне кажучи, Великої Вітчизняної війни, 1941-1945 роки».

ЛЕГЕНДИ ПРО ПРИКУТИХ НІМЕЦЬКИХ КУЛЕМЕТНИКІВ

У деяких фільмах про Другу світову війну показують епізоди, коли німецькі війська відступають, а при-кривати їх відхід залишається кулеметник-штрафник, при-кований сталевим ланцюгом до кулемета, — щоб не втік і не здався.
У фільмі Зозуля показаний фінський штрафник — снайпер, прикутий до скелі. У радянському кіно поки-зували німецьких кулеметників-штрафників, прикутих до амбразури.
Це розтиражований художній образ, що запам’ятовується, неможливий в реальності з чисто технічних причин, — неосвічені глядачі просто не уявляють собі, «як працював німецький кулемет МГ-34 або МГ-42, — до нього, як правило, надавалося три запасних стовбура, тому що при дуже високої скорострільності вони блискавично перекаливались, відповідно, норматив заміни стовбура був 6 секунд, він відкладався в бік і остигав. Для того щоб це робити, потрібно було мати вільні руки і ноги. Відповідно, якщо людину прикували до кулемета, то рівно через 50 пострілів він ставав недієздатним і перетворювався на мішень».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code