Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.206

Фактично на кожній ділянці фронту, а ще точніше—у кожної групи армій «Північ», «Південь» і «Центр», було ще по два батальйони, ними затикали всі дірки, всі прориви. Самі розумієте, що в результаті подібної практики чисельність убувала прямо на очах. Іноді за тиждень-півтора бойових дій від перекидання з однієї ділянки від батальйону залишалося по 50 чоловік».
500-е батальйони ні під час підготовки, ні під час бойових операцій, ні на відпочинку не відрізнялися по озброєнню, уніформі або продовольчого постачання від інших регулярних підрозділів вермахту. Але в жовтні 1942 р., при формуванні 999-х батальйонів, для солдатів (незважаючи на попередні обіцянки і пропагандистські твердження) були введені жорстокі обмеження: комендантську годину, перлюстрація пошти, вимога «найсуворішої служби».

СТРАТИ В 500-Х БАТАЛЬЙОНАХ

Повної інформації про приведення вироків у виконання немає, але є описи деяких страт. Засуджених розстрілювали публічно. Так, один із солдатів 500-х, Отто М., після завершення війни згадував (А. Васильченко. «Штрафбати Гітлера»): «влітку 1941 року на стрільбищі у Фульді було страчено два солдати з четвертої роти. Імені першого не знаю. Другого ж звали Ганс Просе. Він був родом з околиць Штутгарта. Його батько був урядовцем. Його ж син неодноразово намагався дезертирувати». Інший очевидець, Вільгельм Вікціоком, так описував ці розстріли: «обидва рас-стріла в Фульді відбувалися при повній побудові частини. Батальйон ледь помістився на стрільбищі. Там був стовп, спеціальна рота і священик. Одного підтягли

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code