Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.196

ная чисельність штрафників в одній роті становила 102 особи;
загальні втрати особового складу (убиті, померлі, поранені і хворі) всіх штрафних частин за рік (наростаючим підсумком) склали 170298 осіб постійного складу та штрафників;
середньомісячні втрати постійного та змінного лич-ного складу всіх штрафних частин за рік становили 14191 особу, або 52% від середньомісячної їх чисельності (27 326 осіб). Це в 3-6 разів більше, ніж загальні середньомісячні втрати особового складу у звичайних витоях у тих самих наступальних операціях 1944 року.

ШТРАФНИКИ ВИГРАЛИ ВІЙНУ?

Загальна кількість радянських штрафників за час Великої Вітчизняної війни не перевищувала півмільйона осіб, у той час як чисельність Збройних Сил СРСР до початку війни становила 4 млн 826 тисяч 907 чоловік (без урахування складу формувань інших відомств, які стояли на постачанні в наркоматі оборони і налічували 74 тисячі 945 осіб).
Через свою відносну (порівняно з великими військовими сполуками) нечисленність і слабку вогневу міць (якщо не вважати доданих цим підрозділам на час «суміжників») штрафні частини в основ-ному використовувалися для виконання локальних завдань, забезпечуючи успіх і підтримку тим дивізіям і полицям, до складу яких вони були включені.
Зазвичай в бій штрафні підрозділи ходили особ-няком. Він проривали оборону, взявши штурмом чергові зміцнення, здійснювали зухвалі нальоти на позиції про-тивника, проводили розвідку боєм, прокладали тропін-
Кі в мінних полях ворога, брали серед білого дня «язи-ка», захоплювали німецькі батареї і, розгорнувши гармати, стріляли по фашистських позиціях.
Штрафники були героями і здійснили безліч під-вігів

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code