Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.186

інших причин викликали підозри у всесильних спецслужб, були відправлені в радянські табори, в ненаситне жерло Гулагу…

У ГУЛАГ ЗІ ШТРАФБАТУ

Після закінчення Великої Вітчизняної війни багато колишні штрафники, нагороджені орденами і медалями, дослужившиеся до (або відновлені у званнях) майорів та полковників, були «на всяк випадок» (як ненадійні) засуджені на різні терміни і відправлені в табір. Одного з таких героїв-штрафників-ув’язнених описує Олександр Солженіцин у своїй книзі «Архіпелаг ГУЛАГ»: «Ще тільки перша ластівка — Павло Ба — ранюк, груди як жорно, руки — корчі, завжди готові до рукостискання і до удару, сам чорний, ніс орлиний, швидше схожий на грузина, ніж на українця. Він — фронтовий офіцер, на зенітному кулеметі витримав двобій з трьома «мессерами»; представлявся до Героя, відхилений Особливим відділом; надсилався в штрафну, повернувся з орденом; зараз — десятка, по новій порі — «дитячий строк»…
У 1941-му молодший лейтенант Семенов пішов на фронт добровільно. А в 1942-му він ще мав порожню кобуру замість пістолета (слідчий не розумів, чому він не застрелився з кобури). А з полону він тричі втік. А в 1945-му, після звільнення з концтабору, був посаджений як штрафник на наш танк (танковий десант) — і брав Берлін, і отримав орден Червоної Зірки — і вже після цього тільки був остаточно посаджений і отримав термін. Ось це і є дзеркало нашої Немезіди…»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code