Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.166

тільки наш герой-льотчик пробіг повз убитого ним фаустника, той, що опинився або просто пораненим, илй притворявшимся, трохи підвівся і, на моїх очах розряджаючи ріжок свого «шмайсера» прямо в спину Смішного, став стріляти, поки я не вбив його, пославши в його руду голову довжелезну автоматну чергу….
…Мене іноді запитують, чи брали штрафники полонених? Так, тут було багато полонених. Влітали в ці підвали наші бійці не інакше, як слідом за кинутої гранатою, але коли зібрали всіх залишилися в живих гітлерівців, їх виявилося ледве чи не більше всієї нашої роти із засобами посилення.
Мабуть, описуваний випадок був першим на моїй пам’яті, коли штрафники взяли фашистів в полон в такій кількості. Зігнали їх в одне підвальне приміщення, повідбирали пістолети і як «законні» трофеї — годинники, запальнички, портсигари та інше виставили надійну охорону, а потім, дочекавшись вечора, відправили в штаб батальйону. Конвоїрами у них були легко поранені штрафники. Кількох наших бійців, які з-за важких поранень не могли самостійно рухатися, поклали на споруджені з дощок, жердин і плащ-наметів носилки і полонених змусили їх нести. Кажуть, несли вони цих поранених дуже акуратно, побоюючись, що конвоїри жартувати не будуть у разі чого.
…Рукопашній тут фактично не вийшло, так як добивали вже майже не чинили опір фриців, захва-отриманих зненацька і навіть кинули зброю. Не до жалю було. Виправданість нашої жорстокості не раз підтверджувалася і в подальших боях.
Особливо дорого обійшлася нам жалість до недобитих Фріц при форсуванні Одера і захопленні плацдарму на його західному березі».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code