Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.152

«За бойові заслуги», «За відвагу» (витяг з поля бою двадцять п’ять поранених зі зброєю), орден Червоної Зірки…
У 1942-1943 (до жовтня) рр. бували випадки, що провинилися жінок-військовослужбовців не відправляли для відбування покарання в тилу, а переводили у розряд штрафників. Так, військовим трибуналом 164-ї стрілецької дивізії за військове злочин в штрафну роту була спрямована військовослужбовець Кондратьєва. Вона відзначилася в бою, спокутувавши свою провину, після чого не тільки була звільнена від покарання, але і за проявлену мужність і героїзм представлено до державної нагороди.

СЛОВА НАКАЗУ І СПРАВИ ВІЙНИ

Як же насправді була справа з нагородженням штрафників? У роки Великої Вітчизняної війни радянська нагородна система часто давала збої. До війни в СРСР існувало 5 орденів і 7 медалей. Оскільки цього було не досить, у період війни було затверджено ще 11 орденів і 22 медалі. Але існувала бюрократична проблема затвердження нагород. До того ж до кінця війни в армії (особливо серед тиловиків і навіть штабістів) з’явилася мода на бойові нагороди.
19 серпня 1941 р. указом Президії Верховної Ради військовим радам фронтів і армій було надано право вручати нагороди від імені Верховної Ради і виробляти вручення безпосередньо в частинах. Але було в цьому указі одне «але»: порядок затвердження (представлення до нагороди, проходження нагородних документів по інстанціях) залишався колишнім.
10 листопада 1942 р. був опублікований указ, за яким право нагороджувати медалями «За відвагу» і «за Бойові заслуги», орденами Червоної Зірки і Вітчизняної війни,

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code