Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.149

щал за кожного приведеного «мови» орден, хитромудрий комвзводу розвідки збирався отримати три ордени. Але встиг отримати лише один — полонені німці в штабі армії розповіли не тільки про розташування німецьких частин, але і про те самому стодолі, в якому їх тримали, і вивели хитромудрого лейтеху на чисту воду на очній ставці. Далі — трибунал зняття орденів, розжалування і 10 років ув’язнення, замінені штрафним…

ТОНКОЩІ НАГОРОДНОЇ СПРАВИ

У нагородних справах штрафників часто були присутні всі-можливі тонкощі — у наказах, що стосуються штрафних підрозділів, не містилося ніяких особливих вказівок про дискримінацію рядового складу при нагороди за бойові заслуги і доблесть. Але часом деякі командири, відмовляючись підписувати подання до урядових нагород для змінного складу штрафних частин, говорили: «Щтрафник спокутує свою провину, за що ж його нагороджувати?» Можна припустити, що ті, хто порушував нагородні пункти Положення про штрафних батальйонах і ротах, банально перестраховувалися, побоюючись, що вище начальство розсердиться, якщо вважатиме, що штрафника представили до нагороди необґрунтовано. Відомо, що вище командування часом бурхливо реагував на надані підпорядкованими списки, якщо бачило в них небажані прізвища. Навіть якщо начальство згадало б вчасно про недавньому подвиг і тих, хто його зробив, то ризик безпосереднього командира був «мінімальним»: за забудькуватість голову не знімуть, а ось за «непотрібне» представлення до урядової нагороди «непотрібного героя» — можуть і взгреть.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code