Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.132

КУДИ ПОВЕРТАЛИСЯ РЕАБІЛІТОВАНІ ШТРАФНИКИ

Згідно з наказом командування, реабілітовані штрафники підлягали безумовному поверненню в свою рідну частину. Відновлювали їх колишні військові звання і нагороди. Але траплялося так, що те саме підрозділ загинуло в бою або було розформовано, судно затонуло, військову частину перепідпорядкували іншому фронті або вона опинилася в оточенні… Природно, в цих випадках відправляли за рознарядкою в аналогічні, але «під боком.. Хоча часом доля діяла всупереч усім наказам і в результаті на світ божий (у сенсі — в Червоній армії) з’являлися зовсім непередбачувані варіанти.
У книзі Артема Драбкіна «Я бився на Т-34» наводяться спогади Аркадія Васильовича Мар’ївського, командира танкової роти, виконував під час Орловської наступальної операції обов’язки командира батальйону: «Начальником штабу був капітан Петров, як і я, з колишніх штрафників. Він воював в авіації, а після штрафного батальйону потрапив в танкові війська: “Я в авіацію більше не піду. Я краще на землі згорю, ніж у повітрі».

ДИСЦИПЛІНА

Дисципліна в штрафних підрозділах була досить суворою. Незалежно від того, позбавлявся чи військовослужбовець звання за рішенням суду чи ні — все отримували одне і те ж нове звання — штрафний рядовий. Старшими і молодшими командирами і политработниками штрафні підрозділи призначалися звичайні кадрові військовослужбовці, найбільш придатні для цієї ролі. При цьому постійний командний склад для штрафних частин та підрозділів спеціально не готувався.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code