Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.120

Після Курської дуги 40-я армія знову наставала за тим же місцях, знову працювали польові військкомати, і дезертири виявилися покликаними вдруге. Колишня документація на них збереглася, тому неважко було встановити факт злочину. Без суду, наказом коман-дира полку таким визначалося 3 місяці штрафної роти, що відповідало 10 років ув’язнення. Так на-биралась команда з 200-250 чоловік і передавалася в штрафну роту». Ось і працював цей армійський конвеєр, день у день відправляючи людей на фронт, назустріч подвигам і смертельним небезпекам…

ЦИВІЛЬНІ, ЯКІ СТАЛИ ШТРАФНИКАМИ

З перших днів війни в тилу діяв гасло: «Все для фронту, все для перемоги». На практиці він означав 11-годинний (замість колишнього 8-часовогоУ робочий день, причому виконання обов’язкових понаднормових. Але найгірше було становище в радянських селах — в 1942 р. був прийнятий указ про підвищення обов’язкової вироблення трудоднів і кримінальне покарання для тих, хто норми не виконує. До них застосовувалися такі заходи: примушували до іс-правительным робіт у рідних колгоспах на строк до шести місяців і відрахуванням 25 % заробітку на користь держави. Крім цього, кожна селянська сім’я обкладалася сільгоспподатком. Порушники цих порядків (навіть мимоволі), що потрапили в планову рознарядку караних, отримували термін і в найважчі моменти Великої Вітчизняної війни, з огляду на «профпридатність» (здоров’я, вік), відправлялися на фронт у штрафні частини.
Узагальнюючи застосовуються штрафні санкції проти «не-достойних трудівників тилу», необхідно підкреслити, що в штрафні частини Червоної армії могли бути надісл-
лени і цивільні особи, чиї вчинки і злочини потрапляли під дії відповідних наказів наркома оборони СРСР та його заступників, які вийшли після 28 липня 1942 р. Історик Ю. В. Рубців у своїй книзі «Штрафники Великої Вітчизняної. У житті і на екрані» наводить список цивільних осіб, які потрапляли

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code