Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.118

їх загальним словом «оточенці»). Було невелике кількість і звільнених нашими військами з німецьких концтаборів илй1 втекли з них колишніх військовополонених офіцерів, які пройшли відповідну перевірку в органах СМЕРШ. Поліцаїв та інших посібників ворога в батальйон не направляли. Їм була уготована інша доля.
Останнім часом деякі наші історики заявляють, що всіх колишніх військовополонених і оточенців згідно з наказом Сталіна заганяли вже в радянські концтабори, всіх військовополонених оголошували ворогами народу. Факт, що наш штрафбат поповнювався і цією категорією штрафників, говорить про те, що такі твердження не завжди відображають істину.
Відомо, що колишні військовополонені — офіцери, не за-пятнавшие себе співпрацею з ворогом, — прямували в штрафбати. Правда, в більшості не за вироками військових трибуналів, а за рішеннями армійських комісій, які керувалися наказом Ставки Верховного Головнокомандування № 270 від 1 серпня 1941 р., який кваліфікував здачу в полон як зраду Батьківщині.
Біда була тільки в тому, що ці комісії рідко разли-чалі, хто здався в полон, тобто добровільно перейшов на бік ворога, нехай навіть в критичній обстановці, а хто потрапив у полон або будучи пораненим або контуженим, або за трагічним збігом обставин.
І якщо до перших правомірно застосувати покарання за порушення присяги, то другі фактично не мали перед своїм народом ніякої провини. Ось тут мені здаються несправедливими факти прирівнювання одних до інших. Але що було, то було. Колись, напевно, було цим комісіям докопуватися до істини.
До речі, тоді і якась частина провинилися бойових офіцерів прямувала в штрафбати теж без розгляду

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code