Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.115

знаю. Я визнаю себе винним у тій частині своїх свідчень, де мова йде про стан військ ОКДВА, і в частині злочинної діяльності колишнього командувача ОКДВА Блюхера… Висунуте мені обвинувачення в участі у військовому антирадянському змові я категорично спростовую… Свої показання, дані на попередньому слідстві в 1941 р., я повністю підтверджую. Крім того, що я не доніс партії і уряду про злочинну діяльність Блюхера, я визнаю себе винним ще і в тому, що в 1938 р. я смалодушнічал, встав на шлях наклепу: обмовив себе і інших. Правда, пом’якшувальною обставиною моєї вини є те, що всі ці свідчення я дав вимушено. Більше я ніяких злочинів не скоював…»
Незважаючи на важку для СРСР військову ситуацію, Ва — сенцович не був засуджений до розстрілу, а «всього лише» засуджений на 15 років з поразкою в правах терміном на п’ять років, з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням присвоєного персонального військового звання.
У висновку Васенцович неодноразово писав заяви з проханням відправити його на фронт. В одному з них, адресованому В. В. Сталіну в бараку Устьвымлага в листопаді 1943 р., говорилося: «У 1941-42 (43) р. я порушував численні клопотання про перегляд мого судової справи та про дозвіл битися за соціалістичну Батьківщину. В більшості заяв я наводив мотиви, на яких засновував свої клопотання. Рішень за моїми заявами, які я писав на Ваше ім’я, Верховна Рада СРСР, Верховний Суд СРСР, мені не оголошувалося.
Я знову звертаюся до Вас з проханням про перегляд мого судової справи і про використанні мене на бойовому фронті або в області робіт, безпосередньо пов’язаних з ліквідацією руйнівних наслідків війни. Я не перестаю просити про це тому, що живу прагненням принести
найбільшу користь Батьківщині і працювати там, де я можу цю найбільшу користь принести…

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code