Правда про штрафбати і загордзагони у Другій світовій стор.11

СУВОРА НЕОБХІДНІСТЬ
НАВЕДЕННЯ ПОРЯДКУ

Цілком природно шкодувати про безвинних людей, які, як кажуть, потрапили під гарячу руку і були розстріляні співробітниками НКВС (тими самими, які, як запевняють в деяких художніх і документальних книгах, усю війну доблесно» відсиджувалися в тилу). Однак дійшла до наших днів статистика затриманих у той суворий час показує, що якщо б органи не навели порядок, то у багатьох сферах життя країни запанували б хаос і розруха. Якщо ознайомитися з наказами тих суворих років, то стає ясно, що «розповіді очевидців» про поголовных розстріли, скоєних військовими патрулями та енкаведистами, — м’яко кажучи, перебільшення,.. Стріляли — але за справу — безнадійних негідників, запеклих злочинців, убивць, грабіжників, гвалтівників, ворожих шпигунів і їх пособників, злісних дезертирів і зрадників Батьківщини. Траплялися і перегини — «на війні як на війні». Так, 11 вересня 1941 р. за рішенням ДКО в Орловській в’язниці були розстріляні 170 політичних в’язнів, серед яких були такі в минулому відомі діячі революції, як Християн Раков — ський і Марія Спиридонова, звинувачені в тому, що вели пораженську агітацію і готували власний втечу, щоб на волі продовжити політичну боротьбу з керівництвом країни…
Але гітлерівці, які вважали себе в тому далекому сорок першому переможцями, зі своїми провинилися солдатами (в жилах яких, до речі, текла горезвісна сама арійська кров), зверталися ще гірше і за військові злочини розправлялися ще безжальнішим.
Отже, архівні радянські документи тієї пори:
Зам. нач. Управління НКВС МО Майор Держбезпеки Лынько

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code