Антирейдер-35. Настукати на самого себе

На дворі був чи то 2007, чи то 2008 рік і капіталізм. Постукав з проханням про допомогу якийсь буржуяка, відчуває всією шкірою, що велика ймовірність того, що ось-ось буржуїном він перестане бути і перекваліфікується у звичайного пенсіонера.

Іншими словами — його підприємство «раптом» піддалося масованій атаці з усіх боків. Точніше не з усіх — в життєвій, трудовій, діловій, кримінальній сферах бізнес ніхто не атакував, але з боку відповідних держорганів, несподівано виявилося сАААмое пильну увагу.

У нас адже як: людина на службі у держави, не відповідає ні за яку шкоду, заподіяну кому б то не було, доки нанесення цієї шкоди продиктовано нібито заклопотаністю про інтереси цієї самої держави. Чим багато громадян, які мають відношення до держслужби і користуються.

Так і в нашому випадку – інтереси близько сотні робітників не було кому-небудь цікаві, збитки підприємства теж, зірвані контракти – це взагалі сміття, що не заслуговує уваги.

Зате в інтересах держави податкової, місцевим Вбез, районним УНП (Податкова Поліція – була тоді така структура) у підприємства була вилучена вся документація, заблокований рахунок, опечатаний склад і цех.

Причому всі з перерахованих структур діяли як-би самостійно, без погляду на суміжників і вимагали те, чого вже було раніше вилучено, що тільки додавало хаосу і невизначеності.

До таких подій треба готуватися заздалегідь, щоб вони не були сюрпризом. Але ніхто не готується, так що дивуватися не доводиться. Всі думають, що «…це там, у когось іншого можливо. А у мене – ні. Зі мною такого точно не буде – навіщо наперед якісь гроші на безпеку і схематоз витрачати?…». Ну і так далі.

І цього разу не був винятком. Для господаря і за сумісництвом – гендиректора, все це впало як сніг на голову: «…Як же так? Це ж тільки в поганому кіно так буває! А я ж хороший! Я ж нікого не обдурив! Не кинув! Зайнятий потрібною справою! Робочих місць під сотню створив!…». Все як завжди, загалом.

А тим часом держслужбовці не вгамовуються, тягають на допити співробітників, з’ясовуючи, яку частину зп вони в конвертах отримували, а яку офіційно. Запитують контрагентів на предмет перевірки зворотного зв’язку, з метою зрозуміти, де смітник, а де ні. Плющать дівок з бухгалтерії, розповідаючи їм про співучасть у фінансових злочинах. А самого гена-навіть на допит жодного разу не висмикнули. Парадокс! Чим йому остраху нагнали ще більше…

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code